Рубрика: Адаптація та підтримка розвитку підприємництва в умовах війни.
УДК 338.5: 633.11
Стасіневич Світлана Анатоліївна
к.е.н., доцент, старший науковий співробітник, доцент кафедри
підприємництва, торгівлі та біржової діяльності,
Київський кооперативний інститут бізнесу і права
Бистра Вікторія Федорівна
студентка 2-го курсу магістратури
Київський кооперативний інститут бізнесу і права
ЗМІНА КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ВІЙНИ
Вирішення питання продовольчої безпеки України безпосередньо пов’язане із забезпеченням країни зерном. В свою чергу пшениця тут займає особливе місце оскільки складає біля 80% фонду продовольчого споживання зернових та формує основну складову найдоступнішого і найбільш соціально значимого продукту в раціоні харчування населення країни – хліба.
Традиційно зерно використовується також для виготовлення кондитерських виробів, крупів, макаронів і пшениця є сировиною для
основних продуктів харчування у більше, ніж 40 країнах світу з населенням понад 1 млрд осіб.
Україна завдяки обсягам земельних угідь та якості їх грунтів, а також агротехнічним досягненням володіє великим потенціалом для вирощування пшениці. Реалізація зерна пшениці є однією з вагомих статей грошових надходжень українських аграрних підприємств. За вартістю пшениця в останні роки (2015-2019рр.) становила близько 40% серед зернових культур, трохи менше 20% продукції рослинництва. Обсяг виробництва пшениці в Україні в довоєнний період (2020-2021 маркетинговому році) досяг 32,7 млн т. В сезон
2022 р. урожай пшениці, зібраний з українських полів, становив 19,2 млн т, що на 41 % менше порівняно з минулим роком - позначилась окупація української території, бомбардування, мінування земель, знищення та розкрадання зерна російським агресором.
Україна займає провідне місце на світовому ринку пшениці щодо вирішення проблеми забезпечення глобальної продовольчої безпеки. В 2021-2022 МР Україна експортували 19 млн т зерна пшениці - 5-та позиція серед найбільших в світі експортерів.
Попри повномасштабну війну Україна продовжує постачати світ цим продовольчим товаром. З початку 2022/23 МР станом на середину жовтня Україна експортувала 4 млн т пшениці (в минулому році 10,7 млн т). Також на зовнішні ринки Україна відправила 30,6 тис. т борошна. В минулому сезоні цей показник складав 39,3 тис. тонн. Цьому посприяло розблокування українських портів на Чорному морі після підписанння угоди з Туреччиною та ООН щодо вивезення агропродукції українського походження за кордон.
Специфічний вплив війна спричинила на такий параметр кон’юнктури ринку пшениці як цінова ситуація.
Порівняльний аналіз даних попередніх років засвідчив, що ціни на пшеницю щорічно мали чітко виражену сезонну волатильність виробничого походження – обумовлену зміною обсягу пропозиції, тобто на початку маркетингового року (період збору врожаю – липень-серпень) знижуються, а до кінця календарного року, а особливо маркетингового року підвищуються як наслідок зменшення обсягу пропозиції на ринку. Таким чином на цінову ситуацію на ринку зерна пшениці впливав основний закон ринкових відносин
- закон попиту-пропозиції. В 2022 р. цю залежність війна навіть посилила, створивши додаткові фактори впливу на обидві сторони ринкових відносин: як продавців, так і покупців.
Спочатку (ще до початку збору нового врожаю) обсяг пропозиції на внутрішньому ринку зерна цієї культури був відносно великим внаслідок блокування російським агресором портів, що слугують для України основними відправними пунктами експорту збіжжя. Власникам зернових ресурсів потрібно було терміново продати і здійснити поставки продуції покупцям минулово врожаю і для того, щоб вивільнити складські приміщення для нового врожаю. Ці обставини спричинили понижуючий тиск
на ціновий аспек на зерно, в тому числі пшениці.
Світові ж ціни на зерно різко піднялися. Реалізація "зернової ініціативи" ООН, Туреччини та України сприяла деякій стабілізувала цін на продовольство та протидіє загрозі глобального голоду в світі. Але врожай нового сезону, звісно, збільшив пропозицію українського зерна, тим паче, що продовжуває діяти фактор складності його експорту, який ще й нерідко
загострюється. В свою чергу світові ціни різко зростають. Так 10 жовтня 2022 р. після масованних ракетних обстрілів всієї території України ціна на пшеницю на Чиказькій товарній біржі (CME Group) суттєво зросла, досягнувши тримісячного максимуму.
На внутрішньому ринку навпаки спостерігаються зворотні тенденції.
Дія сезонного фактору в час війни поглиблюється.Зниження цін на ринку пшениці регіонів, що є найбільшими виробниками-реалізаторами навіть в центрі країни (Вінницька, Полтавська області) в липні 2022 року досягло майже 3-х кратної величини порівняно з початком року: ціни опустилися з позначки 9 тис. грн за тонну і вище до 3,5 тис.грн і нижче. Хоча посилюється навантаження на ринку пшениці на процеси ціноутворення загальної інфляції, вартості енергоносіїв та логістики.
В умовах, коли залишається ризик, що зернова угода може бути порушена, і порти України знову будуть заблоковані вихід із ситуації
обмеженого експорту української агропродукції вбачається в її переробці вітчизняними потужностями. Тобто зерно пшениці потрібно в більшій кількості переробляти на борошно і нарощувати виробництво хлібобулочних виробів.